ЖФК

"Надвірняночка"
Меню сайту


Форма входу


Відео з матчів


Пошук


Календар
«  Липень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031


Архів записів


Наше опитування
Оцініть сайт
Всього відповідей: 52


Міні-чат


Друзі сайту
ЖФК Нафтохімік-ДЮСШ №3


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Вітаю Вас, Гість · RSS 17.06.2019, 05:06
Головна » 2013 » Липень » 24 » Чи потрібний Україні жіночий футбол?
09:47
Чи потрібний Україні жіночий футбол?
Жіночий футбол на сьогодні – один із найпопулярніших видів спорту в багатьох країнах світу. Фаворитами є Німеччина, США, Норвегія. Перспективно грають японки, в цій країні у день, коли жіноча збірна грала вирішальний матч на чемпіонаті світу, навіть оголосили вихідний.

Величезний поштовх жіночий футбол отримав у 1991 р. на першому чемпіонаті світу з футболу серед жінок. Вже у 1999 р. чемпіонат відвідали більше 650 тисяч глядачів і близько 1 мільярда в 70 країнах подивилися по телевізору. Фахівці ФІФА підрахували, що у 2012 році кількість жінок, які грають у футбол зрівняється з чоловіками - футболістами. Вже зараз близько 40 мільйонів жінок у світі займаються цим видом спорту.

Мало хто знає, але для того, аби сьогодні жінка могла вільно грати у футбол, потрібно було чекати довгі століття заборон та переслідувань.

Умовний відлік появи жіночого футболу можна почати із китайської фрески, вік якої понад 2 тисячі років. На фресці зображена древня китайська гра, яку грали жінки - «цу цзюй», що в перекладі означає «штовхати м'яч».

В часи Середньовіччя, коли релігійні догми та стереотипи були як ніколи жорстокими по відношенню до жінки , ні про які жіночі футбольні зустрічі мови не могло бути.

Втім, починаючи з XVII сторіччя у Європі жінки значно активізувалися і навіть провели свої перші поєдинки. Так, існує згадка про «незвичайний поєдинок» з м'ячем між заміжніми та незаміжніми жінками, який був проведений в невеликому шотландському містечку.



Але Батьківщиною жіночого футболу і донині прийнято вважати Англію. Саме там у 1895 році був створений перший жіночий футбольний клуб - «Брітіш Леді Футбол Клаб». Слід зауважити, що жіночий футбол був не просто популярний, він був шалено популярний. В англійських архівах збереглися такі дані: в 1917 році в Престоні «жіночий поєдинок з м'ячем» зібрав величезну кількість глядачів - 10 тисяч, таким успіхом не могли похвалитися навіть найсерйозніші чоловічі матчі.

Чоловіки хоча й приходили вболівати на матчі, але не дуже позитивно сприймали жіночу гру. В 1921 році Англійська асоціація заборонила жінкам грати на стадіонах, на яких проводяться матчі чоловічої ліги. Трохи пізніше, Англія взагалі офіційно заборонила жінкам грати у футбол, мотивуючи це тим, що дане заняття шкідливе для здоров’я жінки.

Англійки так полюбили футбол, що продовжували збиратися підпільно та проводили неофіційні чемпіонати. Так, в 1966 році в Англії був проведений неофіційний чемпіонат світу серед жіночих команд. Врешті визнавши, що забороняти жінкам грати у футбол недемократично та нецивілізовано, у 1971р. Великобританія скасувала всі заборони для жінок.

Чого не скажеш про Радянський Союз, де лише почала діяти постанова Держкомспорту про заборону всіх видів східних єдиноборств, чемпіонатів з бриджу й жіночого футболу. Виявилося, що такі фізичні вправи негативно впливають на організм жінок. Але при цьому радянська влада не забороняла жінкам працювати в шахтах, на шкідливих заводах та фабриках, і навіть вантажниками в порту.

У 1989 році, коли Радянський Союз ось - ось мав розвалитися, з’явилася Асоціація жіночого футболу. Того ж року українська футбольна команда «Нива» з невеличкого містечка Баришівка на Київщині дебютувала на першому офіційному чемпіонаті жіночих футбольних клубів СРСР, впевнено здобувши «срібло». Вони обійшли багато російських іменитих клубів.

У 1990 «Нива» стала переможцем першого чемпіонату СРСР серед жінок, здобула Кубок СРСР. Через рік «Нива» знову стала чемпіоном СССР.

1991 – «Нива» здобула перемогу на міжнародному турнірі у Канаді, зігравши просто неймовірну кількість поєдинків. На жаль, це була їх остання перемога.

Не можна стверджувати, що після розпаду Радянського Союзу жіночий футбол в Україні перестав розвиватися. У 1992 р. було засновано Комітет жіночого футболу, що є постійно діючим органом Федерації футболу України.

У 2009 р. Національна збірна України з жіночого футболу здобула у Фінляндії на чемпіонаті Європи 7 місце. Але на сьогодні в Україні існує лише 8 жіночих команд з шести регіонів України.

Жіночий футбол в Україні переживає гостру кризу, і не лише через брак фінансування. Перш за все у свідомості більшості українців закріпився стійкий гендерний стереотип, що футбол – це чоловіча гра. Якщо хлопчики мають можливість з раннього віку відвідувати футбольні секції, то у дівчаток такої можливості немає. Спортивні фахівці стверджують, що у цьому немає ніякої необхідності, мовляв, дівчатка можуть займатися футболом з хлопчиками.

Однак, світова практика переконує, що для дівчаток мають бути створені окремі футбольні секції, тому що тренер має враховувати психологічні особливості дівчаток. Крім того, без створення таких футбольних секцій неможливо говорити про майбутній розвиток жіночого футболу в Україні.

Відсутність кваліфікованих тренерів для жіночих та дівочих команд – серйозна перепона в жіночому футболі. На посаду тренерів жіночих команд найчастіше призначають чоловіків, мовляв більш досвідчені. А от жінок майже не допускають до тренерської роботи.

Існує величезна відмінність у фінансуванні жіночого футболу. На чоловічий футбол виділяють у сотні разів більше коштів. На жіночий футбол – мізер. І це при тому, що українська чоловіча збірна ніколи не демонструвала блискучих результатів на футбольних турнірах. Якби для жіночого футболу виділялись такі кошти – Україна давно могла б бути гідним конкурентом фавориткам футбольних матчів. І це не перебільшення, а переконання більшості іноземних тренерів, які радо запрошують українок грати за їх команди.

Наскільки несправедливий розподіл коштів при фінансуванні футболу можна переконатися із затвер­дженої Кабінетом Міністрів України "Цільової комплексної програми роз­витку футболу в Україні на 1997–2002 роки”. Було задекларовано, що ця програма сприятиме розвитку жіночого футболу в Україні. Для цього було виділено 80 тисяч гривень, що ста­новить лиш 0,06 % від загальних фон­дів, призначених для розвитку футболу в Україні (122,8 мільйони гривень). Це означає, що 99,04 % фінансування було спрямовано в чоловічу групу.

Державна цільова соціальна програма "Футбол України: здоров'я, престиж та єдність нації" на 2013-2017 роки, яку ініціює Федерація футболу України взагалі оминає тему фінансування жіночого футболу.

Матчі за участю жінок не транслюють на вітчизняному телебаченні. Більшість редакторів ЗМІ та й прості громадяни сприймають жіночий футбол як шоу. Фактично жіночий футбол в Україні не популяризований та не заохочується суспільством.

Із власного досвіду організації жіночої команди з міні –футболу, можу стверджувати, що багато дівчат приходили на тренування із своїми хлопцями. Останні прагнули переконатися, що на спортивному майданчику не відбувається нічого непристойного. Був випадок, коли чоловік просто виштовхав дружину із футбольного поля зі словами «У нашій сім’ї футболом може займатися хтось один, і це я.» Найгірше, що жінка уникаючи конфлікту, змушена була залишити команду, хоча в неї були здібності до гри.

За гру в футбол жінкам не платять гроші або платять копійки. Жінки грають виключно на голому ентузіазмі, часто за свої кошти винаймають тренувальні зали, оплачують роботу тренерів та самостійно шукають спонсорів, аби взяти участь в якомусь турнірі. Через погане фінансування майже усі футболістки національної збірної грають за кордоном.

До того ж футболісткам вкрай несправедливо виплачують гонорари. Це проблема багатьох країн. За перемогу на Чемпіонаті Європи з футболу в 1989 році німецькі футболістки отримали лише чайний сервіз.

Попри усі складнощі, українські футболістки вже досягли певних успіхів: у 2009 році кваліфікувалися у фінальну стадію чемпіонату Європи. А у світовому рейтингу ФІФА жіноча команда знаходиться на 26 сходинок вище, аніж чоловіча. Українки на думку іноземних тренерів з футболу дуже перспективні спортсменки - у них хороші здібності, техніка та витривалість.

Наразі в Україні проходить Міжнародний турнір розвитку УЄФА серед національних жіночих збірних команд. Заступник голови комітету жіночого футболу ФФУ Іван Шепеленко стверджує, "що жіночий футбол є пріоритетним напрямком у розвитку Федерації футболу України. УЄФА та ФІФА створили програму розвитку цього виду спорту у всьому світі. Ми активно включилися в програму − свідченням цього є те, що Україна вперше запросила до себе відбірковий етап чемпіонату Європи. Цього року ми створили першу лігу, в якій беруть участь 10 команд, уже є Вища ліга з восьми команд. Також у 2013-му провели всеукраїнський шкільний турнір, в якому взяло участь 40 тисяч дівчат, та проводимо два чемпіонати серед двох вікових груп юнок. "

Але самі спортсменки - футболістки дивляться на своє майбутнє без оптимізму

Віталіна Коваль
zhzh.info
Переглядів: 307 | Додав: tisha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Безкоштовний хостинг uCoz